. .

Ніякої політики. Зйомки фільму і по тому. Хоча у внуків явно будуть питання чим це займався дідо

Перша вилазка за тривалий час, через віддаленність буде ночівля у вимерлому селі. На годиннику 3:54, спали у полі однак через холод і відсутність усього крім верхнього одягу перейшли у кинуту хату. Зі спинки дивана зробили ліжко, чекаємо ранку. Усім надобраніч

Напевно, вперше за тривалий час трохи напився. Мої розмовні здібності піднялись у скілі, але навряд це буде щось адекватне. Можу сказати тільки одне, іноді це робити варто і похуй на наслідки. Жити довго і корисно якось нудно. Завтра можливо вдасться знайти людину яка зможе заварити гнилі частини шолома і спробую відреставрувати ще одну каску на Вермахт чи СС, ще не вирішив рід військ приналежності, але сподіваюся у мене щось таки вийде. Та й таке, люблю вечір п'ятниці через її атмосферу певної вседозволеності

Не встиг поґрунтувати свою протитанкову колонку як в неї вперше за 80 років +1 фраг. Неуважна людинка на льоту знесла її головою. Кумедно

Учора йшов з корпусом протитанкової міни в рюкзаку наче той гном, який спиздив у ельфа клинок щоб чистити ним в зубах. Тепер лишилося чухати голову як з цього зробити музичну колонку, звісно після певної попередньої реставрації. Вона повністю пуста і вже гнила через свій вік, уточнюю аби не вважали що геть здурів. Не знаю нахіба я це тут пишу. Колись буду читати і думати як я позорився. Хоча це насправді досить марні спроби бути більш розмовним. Нещодавно писала колись знайома росіянка під приводом "ти мєня помніщ", однак вирішив що краще буду і надалі перейматися своїм соціофобством ніж говорити з нею. Відбувається щось явно дивне.

Козацька сокира 17-18 століття, Чигирин.

Мінометна міна 1943 року виробництва. Позиції радянської армії.

Вже місяць знаходжусь в казармі у чужому місті. Переглядаючи фото з вилазок - розумію що не вистачає приємних емоцій, і для мене дивно, нещодавно зрозумів що тільки такі знахідки останні роки їх і викликають. Колись виріб теж 1943 року ледь не позбавив мене життя, кумедно, але після реабілітації я знову був у лісі. Напевно, це вже невиправно.

Найбільше ж дивує що хтось ці світлини ще й лайкає, серйозно, це дуже дивно.